1. Словник української мови Грінченка

пречиста

Пречи́ста, -тої

ж. Пречистая. Эпитетъ Богоматери. Благослови, Боже, Пречиста Госпоже. Мил. Св. 3. Безъ существительнаго употребляется въ значеніи: Богоматерь, также образъ Богоматери и нижепоименованные праздники въ честь ея. Ой там ішла Пречистая, Пречистая Мати Божа. Чуб. ІІІ. 367. На Иордані тиха вода стояла, там Пречиста свого сина купала. Чуб. III. 449. Перша Пречиста. Успеніе Пресв. Богородицы (15 августа). ХС. I. 78. Друга Пречиста. Рождество Пресв. Богородицы (8 сентября). ХС. І. 78.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Пречиста — Пречи́ста іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пречиста — -ої, ж. див. пречистий 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Пречиста — див. Богомати; мати Словник синонімів Вусика
  4. Пречиста — БОГОРО́ДИЦЯ (у християнській релігії — назва матері Ісуса Христа), БОГОМА́ТІР, БО́ЖА МА́ТИ (ГОСПОДНЯ МА́ТИ), МА́ТИ БО́ЖА (МА́ТІР БО́ЖА), ПРЕЧИ́СТА ДІ́ВА (МА́ТИ), ДІ́ВА МАРІ́Я, ВЛАДИ́ЧИЦЯ церк., ЦАРИ́ЦЯ НЕБЕ́СНА церк., ПРЕСВЯТА́ ж. р., церк., ПРЕЧИ́СТА... Словник синонімів української мови