пречудо

Значення в інших словниках

1. пречудо — пречу́до іменник середнього роду надзвичайне диво розм. Орфографічний словник української мови
2. пречудо — -а, с., розм. Надзвичайне чудо, диво. На пречудо у знач. присл. — навдивовижу. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пречудо — ПРЕЧУ́ДО, а, с., розм. Надзвичайне чудо, диво. З усього села збігалися діти дивитись на те пречудо [ворота] – і великим дивом дивувалися... (Панас Мирний). (1) На пречу́до, у знач. присл. – навдивовижу. Словник української мови у 20 томах
4. пречудо — ДИ́ВО (те, що викликає великий подив), ЧУ́ДО, ДИВИНА́ розм., ЧУДАСІ́Я розм., ДИВОВИ́ЖА розм., ДИКО́ВИНА розм., ДИВО́ВИСЬКО розм., ДИВО́ВИЩЕ розм., ЧУДНО́ТА розм., ДИВНИ́ЦЯ розм., ДИ́ВО ДИ́ВНЕ фольк., ПРЕЧУ́ДО розм., ДИВОГЛЯ́Д діал., ДИВОГЛЯ́ДІЯ діал. Словник синонімів української мови
5. пречудо — Пречу́до, -да, -ду; -чу́да, -чу́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. пречудо — ПРЕЧУ́ДО, а, с., розм. Надзвичайне чудо, диво. З усього села збігалися діти дивитись на те пречудо [ворота] — і великим дивом дивувалися… (Мирний, II, 1954, 258). На пречу́до, у знач. присл. — навдивовижу. Словник української мови в 11 томах