прибавити

Прибавити, -ся

см. прибавляти, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибавити — приба́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прибавити — див. прибавляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прибавити — ПРИБА́ВИТИ див. прибавля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. прибавити — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. прибавити — ПРИБА́ВИТИ див. прибавля́ти. Словник української мови в 11 томах