прибавити

ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм., ПРИКИДА́ТИ розм., НАКИДА́ТИ розм., ПРИПЛЮСО́ВУВАТИ розм., ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ) розм., ПРИЧИНЯ́ТИ діал.; ДОМІ́РЮВАТИ (ДОМІРЯ́ТИ) розм.- (міряючи); ДОПО́ВНЮВАТИ (ДОПОВНЯ́ТИ), ПОПО́ВНЮВАТИ (ПОПОВНЯ́ТИ), ВНО́СИТИ, ПРИВНО́СИТИ (робити повнішим те, що є або вже відоме); ПРИТО́ЧУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ), ДОКИДА́ТИ розм. (часто зі сл. слово, жарт і т. ін. — до сказаного, написаного). — Док.: дода́ти, доба́вити, приєдна́ти, докла́сти, прикла́сти, прилучи́ти, долучи́ти, доміша́ти, приміша́ти, підба́вити, приба́вити, наба́вити, надба́вити, підда́ти, прики́нути, наки́нути, приплюсува́ти, притули́ти, причини́ти, домі́ряти, допо́внити, попо́внити, внести́, привнести́, приточи́ти, доточи́ти, підки́нути, доки́нути, приверну́ти діал. На різні сласті він додавав мені п'ятак до грошей тих, що за роботу мені платив (В. Сосюра); — У доповіді було не про все сказано. І критики малувато. Давайте добавлять(В. Кучер); Та сили б нашої не подолав ніхто, Коли б ти різочку, Матвію, до кропила У пару приєднав (переклад М. Рильського); Він тебе й розважить, книжки гарні тобі читає і до книжок докладає своє розумне слово (П. Куліш); Не раз було до деяких пісень прикладає Ганна слова про своє горе (І. Нечуй-Левицький); Фотографії своєї не прилучаю до цього письма, бо на разі такої не маю (О. Кобилянська); Книги дають готові знання, але до них маєш долучити і свої власні, те, до чого дійшла ти сама (М. Слабошпицький); Сторожиха змазувала її (домівку) глиною з водичкою, а іноді й кізячка домішувала (О. Донченко); Зерно з дідуха зберігають до весни, примішують до посівного (з журналу); В'язнів весь час підбавляли й підбавляли. Незабаром нагнали ще селян (О. Гончар); Побачивши ж врагів напори, У башт прибавили запори (І. Котляревський); З того часу йому й набавили десять карбованців у місяць (М. Коцюбинський); Уже чимала купа лушпайок лежала перед нею на столі, а вона одно знає — надбавляє ще (Панас Мирний); Ніхто не піддавав веселощів та жартів, а тим часом усі почували, що гульня не скінчилась (І. Нечуй-Левицький); — Про гроші, прохаю, не згадуйте і не ображайте мене. Хай, може, колись на віщось інше прикинете (Л. Яновська); А як ціну накинув, від люду вчув тоді: — Не варті й половини Ті лишки від свинини (А. Крижанівський); Він може по два-три рази на день обідати.., впорати.. десяток яєць, приплюсувати кільце ковбаси (Я. Гримайло); Взяла я ту кукурузу та й висипала в мішок до своєї; думаю, притулю до своєї! (І. Нечуй-Левицький); Взяв собі багатирку, — Причинив собі роботи: Щонеділі — жовті чоботи! (пісня); — Своє поле маєш переміряти цією кроковкою?.. — Ні, доміряти до свого (М. Стельмах); Сергійко захопливо уточняв і доповнював мені свої розповіді (І. Ле); Ішла стара мати — сильно плаче і ридає, Слізьми моря доповняє (пісня); Шевченко склав альбом і пішов блукати разом з Вернером, поповнюючи ботанічну колекцію новими рослинами (З. Тулуб); Культурна родина повинна мати вдома свою особисту бібліотеку і поповняти її все життя новими надбаннями (І. Волошин); Вони (кіносценарії) внесуть багато нового в наше письменницьке світобачення (О. Довженко); Кожний письменник привносить у свої твори щось від своєї долі, від особистих переживань (з газети); Десять десятинок слобідської толоки Тугокопилому приточили (О. Ковінька); — Довів (Радивон) до занепаду ферму! — потвердив Мусій Завірюха. — Мало не занапастив скот! — доточив і своє слово тракторист Сень (К. Гордієнко); Можливо, ця поезія для інших душ... — підкинув слівце Базіль (Вас. Шевчук); Я був малий і рідко докидав своє слівце про очерет, про став (М. Рильський).

ДОДАВА́ТИ (виконувати математичну дію додавання), СКЛАДА́ТИ, ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИПЛЮСО́ВУВАТИ розм.; ПРИРАХО́ВУВАТИ (рахуючи). — Док.: дода́ти, скла́сти, приба́вити, приплюсува́ти, прирахува́ти. Довго цокав (Павло Сидорович) на рахівниці. Додавав, ділив, множив (Є. Кравченко); Друзі множать 21 на 12 і складають обидва результати (О. Донченко); Проворний ятошник швидко-швидко налічить, скільки треба платити, а Ксеня й обізветься..: — Дядьку, то нащо зайве прибавляти? (М. Стельмах); Вечірній надій приплюсували до двох попередніх.. За цілий день набралося сорок п'ять літрів (І. Волошин).

ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (робити більшим за кількістю, розміром і т. ін.), ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ДОДАВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ДОБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм.; ПРИМНО́ЖУВАТИ, МНО́ЖИТИ, ПРИБІЛЬША́ТИ діал. (значно збільшувати); ПІДСИ́ЛЮВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, ПІДСИ́ЧУВАТИ діал. (про силу, потужність); ПІДВИ́ЩУВАТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДІЙМА́ТИ, НАГАНЯ́ТИ розм. (перев. про ціну, оплату); НАРО́ЩУВАТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. про темпи, силу і т. ін.). — Док.: збі́льшити, побі́льшити, дода́ти, прибі́льшити, прибі́льшати, доба́вити, приба́вити, підда́ти, примно́жити, намно́жити, підси́лити, поси́лити, підсити́ти, підви́щити, підня́ти, підійня́ти, нагна́ти, нарости́ти, піднести́. — Посівні площі треба збільшувати. Але це зараз не може бути генеральною лінією. Треба збільшувати врожай (М. Чабанівський); Пісня до роботи додає охоти (Леся Українка); Декому здалось, що не тільки не зменшили панщини, але ще прибільшили (І. Нечуй-Левицький); — Ми примусимо атом давати електричну енергію, рухати криголами,.. множити врожаї наших нив і садів (Н. Рибак); — На мою думку, немає ніяких підстав підвищувати вам зарплату (О. Донченко).

ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (доводити до вищого ступеня, сили вияву), ПОСИ́ЛЮВАТИ, ПІДСИ́ЛЮВАТИ, НАРО́ЩУВАТИ, ПРИДАВА́ТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ПРИБІЛЬША́ТИ діал., ПІДБІ́ЛЬШУВАТИ рідко. — Док.: прибавля́ти, збі́льшити, поси́лити, підси́лити, нарости́ти, прида́ти, побі́льшити, прибі́льшити, прибі́льшати, приба́вити розм. підбі́льшити. Шторм, як розлютований оркестр, викидав щоразу нові й нові симфонії, збільшуючи темп і тембр (Ю. Яновський); Снігова завія вночі посилювала темряву (І. Ле і О. Левада); Червоне намисто ще побільшувало рум'янець на її щоках (І. Нечуй-Левицький).

ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (говорячи, додавати свої міркування, які не відповідають дійсності), ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ (ПРИБІЛЬШАТИ) розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм.; ПРИБРІ́ХУВАТИ розм., ПЕРЕБРІ́ХУВАТИ розм. (свідомо спотворювати істину). — Док.: перебі́льшити, прибі́льшити, приба́вити, прибреха́ти, перебреха́ти. (Вітровий (до Батури):) І чого ти так любиш все перебільшувати? В книзі понаписував про мене таке, хоч прямо в рай (О. Корнійчук); Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве (І. НечуйЛевицький); Про що б не почала Явдоха говорити.., вона все-таки прибреше: або зменшить, або прибавить свого (Грицько Григоренко); Прибріхує він безсоромно, але йому не можна відмовити у хисті оповідача (З. Тулуб); — Одні достогибелі перебрешуть, а інші недобрешуть, то лучче від тебе почути, ти ж, Левку, не збрешеш (М. Стельмах).

ПОСИ́ЛЮВАТИ що (спричинятися до сильнішого, інтенсивнішого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ПІДСИ́ЛЮВАТИ, ЗБІ́ЛЬШУВАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИ, УМНОЖУВАТИ (УМНОЖА́ТИ), НАРО́ЩУВАТИ, НАПРУЖУВАТИ, ПОЖВА́ВЛЮВАТИ, ПРИДАВА́ТИ кого, ПРИБАВЛЯ́ТИ чого, ПОДВО́ЮВАТИ, ПОТРО́ЮВАТИ, ТРОЇТИ, ПОДЕСЯТЕРЯ́ТИ підсил., ІНТЕНСИФІКУВА́ТИ перев. книжн., АКТИВІЗУВА́ТИ перев. книжн., ФОРСУВА́ТИ перев. книжн., ПІДДАВА́ТИ чого, розм., ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ (ПРИБІЛЬША́ТИ) діал., ПІДБІ́ЛЬШУВАТИ діал., ПОГЛИ́БЛЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ (ЗАГОСТРЯ́ТИ), РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗТРИВО́ЖУВАТИ розм. (перев. почуття, переживання). — Док.: поси́лити, підси́лити, збі́льшити, побі́льшити, умно́жити, нарости́ти, напру́жити, пожва́вити, прида́ти, приба́вити, подво́їти, потро́їти, подесятери́ти, інтенсифікува́ти, активізува́ти, форсува́ти, підда́ти, прибі́льшити, підбі́льшити, погли́бити, загостри́ти, розпали́ти, роз'ятри́ти, розтриво́жити. Снігова завія вночі посилювала темряву (І. Ле); ЕОМ взагалі підсилює людський інтелект (з журналу); Серед білих або злегка жовтавих домів ростуть групами кипариси, що збільшує контраст між білим і чорним (М. Коцюбинський); Безвихідність його положення побільшувало ще те почуття, що чув себе безсильним скинути з себе той нечуваний тягар, дати пільгу своїй натузі (І. Франко); Нарощувати темпи; Він вставав і стояв, погойдувався, щоб розворушити кості та пожвавити кровообіг (І. Багряний); Незаперечні успіхи Баготникова в боях з боярською раттю.. придали слави його імені (І. Ле); Щастя розуму прибавляє, а біда і той, що є, віднімає (прислів'я); І подвоюй вогонь, і потроюй запал, Волю серця гартуй і стали (П. Усенко); — Гад! — видушує над силу Гордій, і всі розуміють Скачка. І всі напружуються — злість подесятеряє сили (М. Іщенко); Збільшення вмісту різних мікроелементів у їжі курей, гусей, індиків, як правило, помітно інтенсифікує приріст їх ваги (з журналу); Нагромадження археологічної інформації та необхідність її інтерпретації активізували теоретичні пошуки (з журналу); Форсувати звук голосу; Ніхто не піддавав веселощів та жартів, а тимчасом усі почували, що гульня не скінчилась (І. Нечуй-Левицький); Темінь, лунка порожнеча за вікном вагона ще різкіше підкреслювали та поглиблювали почуття самотини (В. Козаченко); Випадок з Сухопарою був неприємний і болючий, та ще дужче загострив у Ніни цікавість до педагогічної роботи (О. Донченко); Ця гонитва заливала потом дебелу хтиву постать, розпалювала гнів (К. Гордієнко); Батькову волю частина підтримує словом, частина ж Голос лише подає, роз'ятрює гнів у владики (переклад М. Зерова); Хоч гуртовий огляд аж он як розтривожив біль, та коли пішли лікарі, туман зараз же погустішав... (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибавити — приба́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прибавити — див. прибавляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прибавити — ПРИБА́ВИТИ див. прибавля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. прибавити — ПРИБА́ВИТИ див. прибавля́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. прибавити — Прибавити, -ся см. прибавляти, -ся. Словник української мови Грінченка