1. Словник української мови Грінченка

привітати

Привіта́ти, -та́ю, -єш

гл. Принять, привѣтствовать. От воно і вклонилось, і привітало мене чепурненько. МВ. І. 18. Тую галеру із грізної гармати, привітайте, гостинця їй дайте. Лукаш.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привітати — привіта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. привітати — -аю, -аєш, перех. і без додатка. Док. до вітати 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. привітати — ПРИВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, кого і без дод. Док. до віта́ти 1–4. Сидимо коло воріт. То з тим перемовимо, то з другим, – спитаємо, привітаємо, а Чайчиха мовчки сидить (Марко Вовчок); Він привітав Дороша кивком голови (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
  4. привітати — ВІТА́ТИ (говорити або писати приємні слова комусь з нагоди дня народження, ювілею, свята, приємної події; слати привіт), ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ), ЗДОРО́ВИТИ розм., ГРАТУЛЮВА́ТИ кому, зах., ВІНШУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. привітати — Привіта́ти, -та́ю, -та́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. привітати — ПРИВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, перех. і без додатка. Док. до віта́ти 1-4. Сидимо коло воріт. То з тим перемовимо, то з другим, — спитаємо, привітаємо, а Чайчиха мовчки сидить (Вовчок, І, 1955, 261); Він привітав Дороша кивком голови (Тют. Словник української мови в 11 томах