1. Словник української мови Грінченка

пригортати

Пригорта́ти, -та́ю, -єш

сов. в. пригорну́ти, -ну́, -неш, гл.

1) Прижимать, прижать (къ сердцу), приласкать. Пригорнути до серденька та й поцілувати. Мет. 23. Ой хто ж мене молодую на чужині пригорне? Мет. 78.

2) Приваливать, привалить (сыпучимъ тѣломъ), пригресть сыпучее тѣло (землю, снѣгъ) и засыпать имъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула. Чуб. V. 781.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригортати — пригорта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пригортати — див. обіймати Словник синонімів Вусика
  3. пригортати — -аю, -аєш, недок., пригорнути, -горну, -горнеш, док., перех. 1》 Міцно притискувати до себе. || Ласкаво, ніжно обіймати кого-небудь. || Давати комусь притулок, виявляти дружню увагу до кого-небудь; бути лагідним, добрим, милосердним до когось. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пригортати — ПРИГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., кого, що. 1. Міцно притискувати до себе. [Річард (виймає гроші):] Тут і за все, що ви для мене шили. Словник української мови у 20 томах
  5. пригортати — ЗАВА́ЛЮВАТИ (кидаючи, засипати, покривати кого-, що-небудь чимсь), ЗАКИДА́ТИ, ЗАГОРТА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ЗАХАРА́ЩУВАТИ (сміттям, мотлохом); ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ розм. (чимось великим, громіздким); ЗАСИПА́ТИ, ЗАБИВА́ТИ (снігом шлях і т. ін). — Док. Словник синонімів української мови
  6. пригортати — ПРИГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., перех. 1. Міцно притискувати до себе. [Річард (виймає гроші):] Тут і за все, що ви для мене шили. [Бруклі (пригортає руки до грудей, не беручи грошей):] Ні, пане вчителю (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах