1. Словник української мови Грінченка

пригородити

Пригороджувати, -джую, -єш

сов. в. пригородити, -джу, -диш, гл. Пригораживать, пригородить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригородити — пригороди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пригородити — див. пригороджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригородити — ПРИГОРОДИ́ТИ див. пригоро́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. пригородити — ПРИЄДНУВАТИ (когось, щось до кого-, чого-небудь, об'єднувати з кимсь, чимсь), ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, ПРИСТІБА́ТИ розм., ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ) розм., ВКЛЮЧА́ТИ, ВЛИВА́ТИ розм. (до складу чогось); ІНКОРПОРУВА́ТИ книжн. Словник синонімів української мови
  5. пригородити — ПРИГОРОДИ́ТИ див. пригоро́джувати. Словник української мови в 11 томах