1. Словник синонімів української мови

пригородити

ПРИЄДНУВАТИ (когось, щось до кого-, чого-небудь, об'єднувати з кимсь, чимсь), ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, ПРИСТІБА́ТИ розм., ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ) розм., ВКЛЮЧА́ТИ, ВЛИВА́ТИ розм. (до складу чогось); ІНКОРПОРУВА́ТИ книжн. (до свого складу); ПРИГОРО́ДЖУВАТИ (територію, ділянку землі тощо). — Док.: приєдна́ти, прилучи́ти, долучи́ти, приточи́ти, пристебну́ти, притулити, включи́ти, вли́ти, інкорпорува́ти, пригороди́ти. Промовець приєднував свій голос до протесту машинобудівників (А. Головко); І поклявся Володимир, .. Що прилучить до держави Холмщину, Галичину, Що збудує Україну Вільну, дружну і міцну (О. Олесь); Мала Пріська долучала і свій голос до материного (Леся Українка); Ой чий же то двір?! Приточив би свій! (пісня); Професора Драгу.. одразу включили до лекторської групи (В. Кучер); Вливати картки в картотеку; Держава польська по смерті Стефана Баторія всіляко намагається пригородити Семиграддя, зробити його ще одним воєводством Корони (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригородити — пригороди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пригородити — див. пригороджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригородити — ПРИГОРОДИ́ТИ див. пригоро́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. пригородити — ПРИГОРОДИ́ТИ див. пригоро́джувати. Словник української мови в 11 томах
  5. пригородити — Пригороджувати, -джую, -єш сов. в. пригородити, -джу, -диш, гл. Пригораживать, пригородить. Словник української мови Грінченка