пригороджувати
ПРИЄДНУВАТИ (когось, щось до кого-, чого-небудь, об'єднувати з кимсь, чимсь), ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, ПРИСТІБА́ТИ розм., ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ) розм., ВКЛЮЧА́ТИ, ВЛИВА́ТИ розм. (до складу чогось); ІНКОРПОРУВА́ТИ книжн. (до свого складу); ПРИГОРО́ДЖУВАТИ (територію, ділянку землі тощо). — Док.: приєдна́ти, прилучи́ти, долучи́ти, приточи́ти, пристебну́ти, притулити, включи́ти, вли́ти, інкорпорува́ти, пригороди́ти. Промовець приєднував свій голос до протесту машинобудівників (А. Головко); І поклявся Володимир, .. Що прилучить до держави Холмщину, Галичину, Що збудує Україну Вільну, дружну і міцну (О. Олесь); Мала Пріська долучала і свій голос до материного (Леся Українка); Ой чий же то двір?! Приточив би свій! (пісня); Професора Драгу.. одразу включили до лекторської групи (В. Кучер); Вливати картки в картотеку; Держава польська по смерті Стефана Баторія всіляко намагається пригородити Семиграддя, зробити його ще одним воєводством Корони (І. Ле).
Значення в інших словниках
- пригороджувати — пригоро́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пригороджувати — -ую, -уєш, недок., пригородити, -роджу, -родиш, док., перех. Городячи, ставити біля чого-небудь (звичайно загорожу). || Приєднувати яку-небудь територію, ділянку землі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пригороджувати — ПРИГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., що. Городячи, ставити біля чого-небудь (звичайно загорожу). Спритніші сусіди Проскурова пригороджували з дроту високі загорожі біля повіточки (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
- пригороджувати — ПРИГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., перех. Городячи, ставити біля чого-небудь (звичайно загорожу). Спритніші сусіди Проскурова пригороджували з дроту високі загорожі біля повіточки (Ле, Право.. Словник української мови в 11 томах