1. Словник української мови в 11 томах

пригороджувати

ПРИГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., перех. Городячи, ставити біля чого-небудь (звичайно загорожу).

Спритніші сусіди Проскурова пригороджували з дроту високі загорожі біля повіточки (Ле, Право.., 1957, 32);

Нарубав [Тимко] у сазі верболозу і пригородив кабанцеві загорожу, щоб він гуляв там, а не бігав та рився по двору (Тют., Вир, 1964, 263);

// Приєднувати яку-небудь територію, ділянку землі і т. ін.

Держава польська по смерті Стефана Баторія всіляко намагається пригородити Семиграддя, зробити його ще одним воєводством Корони (Ле, Наливайко, 1957, 191).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригороджувати — пригоро́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пригороджувати — -ую, -уєш, недок., пригородити, -роджу, -родиш, док., перех. Городячи, ставити біля чого-небудь (звичайно загорожу). || Приєднувати яку-небудь територію, ділянку землі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригороджувати — ПРИГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., що. Городячи, ставити біля чого-небудь (звичайно загорожу). Спритніші сусіди Проскурова пригороджували з дроту високі загорожі біля повіточки (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
  4. пригороджувати — ПРИЄДНУВАТИ (когось, щось до кого-, чого-небудь, об'єднувати з кимсь, чимсь), ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, ПРИСТІБА́ТИ розм., ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ) розм., ВКЛЮЧА́ТИ, ВЛИВА́ТИ розм. (до складу чогось); ІНКОРПОРУВА́ТИ книжн. Словник синонімів української мови