пригуляти

Пригуля́ти, -ля́ю, -єш

гл.

1) Пріобрѣсть, гуляя.

2)дитину. Прижить ребенка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригуляти — пригуля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пригуляти — див. пригулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригуляти — ПРИГУЛЯ́ТИ див. пригу́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. пригуляти — пригу́ляти прийти (ст)||придибати, придимати, прикатулятися, прикнаяти, присмалити, притраґатися, прифалювати, прицяхати ◊ пригу́ляти дити́ну мати нешлюбну дитину (ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. пригуляти — ПРИГУЛЯ́ТИ див. пригу́лювати. Словник української мови в 11 томах