пригуляти
Пригуля́ти, -ля́ю, -єш
гл.
1) Пріобрѣсть, гуляя.
2) — дитину. Прижить ребенка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пригуляти — пригуля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пригуляти — див. пригулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пригуляти — ПРИГУЛЯ́ТИ див. пригу́лювати. Словник української мови у 20 томах
- пригуляти — пригу́ляти прийти (ст)||придибати, придимати, прикатулятися, прикнаяти, присмалити, притраґатися, прифалювати, прицяхати ◊ пригу́ляти дити́ну мати нешлюбну дитину (ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- пригуляти — ПРИГУЛЯ́ТИ див. пригу́лювати. Словник української мови в 11 томах