пригулень

При́гулень, -льня

м. = відгулень. О. 1862. І. 20.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригулень — -льня, ч. Свійський кінь, що прибився до дикого табуна. Великий тлумачний словник сучасної мови