пригулень

при́гулень

-льня, ч.

Свійський кінь, що прибився до дикого табуна.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригулень — При́гулень, -льня м. = відгулень. О. 1862. І. 20. Словник української мови Грінченка