придатися

Придаватися, -даюся, -єшся

сов. в. придатися, -дамся, -дасися, гл.

1) Годиться, пригодиться. Золотий ключик до кождих дверей придасться. Ном. № 7393.

2) Удаваться, удаться, оказаться, выйти какимъ; оказаться къ чему годнымъ, способнымъ. В чім ти, мила, купалася, що такая придалася? Чуб. V. 38. Оттакий то придався нам солодкий мед. Грин. II. 171. Паска у нас хороша придалась. Кв. Наймичку собі приняла, та й добра дівчина придалась. Г. Барв. 295. Придавсь один чернець на малювання. К. ЧР. 82.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придатися — прида́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. придатися — (- людей) вдатися; Б. З. (- вдачу) зформуватися, (- день) сов. видатися. Словник синонімів Караванського
  3. придатися — див. придаватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. придатися — ПРИДА́ТИСЯ див. придава́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. придатися — ЗНАДОБИ́ТИСЯ (виявитися, стати придатним, необхідним), ЗГОДИ́ТИСЯ, ПРИГОДИ́ТИСЯ, ПРИДА́ТИСЯ, ПІДІЙТИ́, ЗДА́ТИСЯ розм. В ті дні Марія ще не знала, як знадобиться їй потім стрілецька справа (В. Словник синонімів української мови
  6. придатися — ПРИДА́ТИСЯ див. придава́тися. Словник української мови в 11 томах