придатися

ЗНАДОБИ́ТИСЯ (виявитися, стати придатним, необхідним), ЗГОДИ́ТИСЯ, ПРИГОДИ́ТИСЯ, ПРИДА́ТИСЯ, ПІДІЙТИ́, ЗДА́ТИСЯ розм. В ті дні Марія ще не знала, як знадобиться їй потім стрілецька справа (В. Кучер); Що взяв за юних літ, на старості згодиться: Наука, звичаї, традиції міцні... (переклад М. Рильського); — Ви заходьте, Іване.. У нас при газеті є гурток робітничої самоосвіти, там ви ой ще як пригодилися б (П. Колесник); От коли придалася Юрчикові викохана силонька! (Г. Хоткевич); Коли їла (Маланка) яблуко, обережно вибирала зернятка і сушила на вікні. Воно здасться (М. Коцюбинський). — Пор. I. 1. годи́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придатися — прида́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. придатися — (- людей) вдатися; Б. З. (- вдачу) зформуватися, (- день) сов. видатися. Словник синонімів Караванського
  3. придатися — див. придаватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. придатися — ПРИДА́ТИСЯ див. придава́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. придатися — ПРИДА́ТИСЯ див. придава́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. придатися — Придаватися, -даюся, -єшся сов. в. придатися, -дамся, -дасися, гл. 1) Годиться, пригодиться. Золотий ключик до кождих дверей придасться. Ном. № 7393. 2) Удаваться, удаться, оказаться, выйти какимъ; оказаться къ чему годнымъ, способнымъ. Словник української мови Грінченка