придушувати

Значення в інших словниках

1. придушувати — приду́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. придушувати — Придавлювати, притискати; (- лихо) гнітити, пригнічувати; (бунт) приборкувати, упокорювати, утихомирювати, с. топити у крові; (сльози) стримувати, тамувати; (розвиток) притлумлювати, глушити, (трохи) приглушувати; п-к -УЮЧИЙ, що придушує, зайнятий придушенням, пригнічувач, гнобитель. Словник синонімів Караванського
3. придушувати — -ую, -уєш, недок., придушити, -душу, -душиш, док., перех. 1》 Те саме, що придавлювати 1). || безос. 2》 перев. док. Те саме, що придавлювати 2). || безос. 3》 перен. Те саме, що придавлювати 3). 4》 перен.Силою припиняти повстання, революційні дії і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. придушувати — ПРИДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИДУШИ́ТИ, душу́, ду́шиш, док., кого, що. 1. Те саме, що прида́влювати 1. Цілі ряди людей згинались од сміху удвоє, придушивши руками живіт (М. Словник української мови у 20 томах
5. придушувати — ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
6. придушувати — Приду́шувати, -шую, -шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. придушувати — ПРИДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИДУШИ́ТИ, душу́, ду́шиш, док., перех. 1. Те саме, що прида́влювати 1. Цілі ряди людей згинались од сміху удвоє, придушивши руками живіт (Коцюб. Словник української мови в 11 томах