прикліп

При́кліп, -лепу

м.

1) Придирка, прицѣпка. Гляди, щоб не було іще приклепу.

2) Предлогъ, поводъ. Як би який прикліп, щоб зайти до попа. Борз. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикліп — див. приклепка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прикліп — При́кліп, -клепу; -клепи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)