1. Словник української мови Грінченка

прикопувати

Прико́пувати, -пую, -єш

сов. в. прикопа́ти, -па́ю, -єш, гл.

1) Закапывать, закопать, привалить землей. Сади картоплю, та не глибоко прикопуй. Въ значеніи: похоронить. Хвали попа, прикопавши. Ном. № 5188. Моя ненько, моя матінко! на шо ти мене, нещасницю, вродила, гірку долю вділила? Чом же ти мене не прикопала, щоб я не горювала? Мил. 197.

2) Еще вскапывать, вскопать; еще выкапывать, выкопать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикопувати — прико́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прикопувати — -ую, -уєш, недок., прикопати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Неглибоко закопувати в землю що-небудь. || Засипати землею що-небудь цілком або частково. 2》 тільки док., розм., рідко. Те саме, що поховати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикопувати — ПРИКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Неглибоко закопувати в землю що-небудь. Після сортування саджанці прикопують на зиму в канавах завглибшки 60 сантиметрів у захищеному місці (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. прикопувати — ПРИКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Неглибоко закопувати в землю що-небудь. Після сортування саджанці прикопують на зиму в канавах завглибшки 60 сантиметрів у захищеному місці (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах