прилещатися
Прилещатися, -щаюся, -єшся
сов. в. прилести́тися, -щуся, -стишся, гл. Подольщаться, подольститься. От вона до його прилестилась та й питається раз у його: « Чи єсть, каже, на світі такий чоловік, щоб тебе подужав?» ЗОЮР. II. 28.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прилещатися — прилеща́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прилещатися — див. прилещуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прилещатися — ПРИЛЕЩА́ТИСЯ див. приле́щуватися. Словник української мови у 20 томах
- прилещатися — ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯ до кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо), ЗАПОБІГА́ТИ перед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї, ЛАБУ́ЗНИТИСЯ розм., ПІДБИВА́ТИСЯ розм., ПІДЛИПА́ТИ розм., ПІДСУВА́ТИСЯ (ПІДСО́ВУВАТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
- прилещатися — ПРИЛЕЩА́ТИСЯ див. приле́щуватися. Словник української мови в 11 томах