приливати

Прилива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. прилити, -ллю, -ллєш, гл.

1) Поливать, полить. Мил. 197. Приливайте доріженьку, щоб пилом не пала. Мет. 22. Голосила, викрикуючи жалібні слова, приливаючи їх ще жалібнішими сльозами. Мир. Пов. II. 121.

2) Заливать, залить. От він візьме та й приллє водою огонь. Чуб. IІ. 149.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приливати — прилива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приливати — -аю, -аєш, недок., прилити, -ллю, -ллєш, док. 1》 неперех.Підступати потоком (про щось рідке). || Прибувати відчутно у якусь частину тіла (про кров). || безос. || перен. Виявлятися з більшою силою (про енергію, світло). || у сполуч. зі сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приливати — ПРИЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЛИ́ТИ, ллю́, ллє́ш, док. 1. Підступати потоком (про щось рідке). Очі стулялися. І вже почало снить і марить [снитися й маритися], що бистра річка .. Словник української мови у 20 томах
  4. приливати — ПОЛИВА́ТИ (ллючи воду або іншу рідину, робити мокрим, вологим когось, щось), ОБЛИВА́ТИ, ПРИЛИВА́ТИ, ПІДЛИВА́ТИ розм., ПОЛОСКА́ТИ розм., МИ́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. приливати — ПРИЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЛИ́ТИ, ллю́, ллє́ш, док. 1. неперех. Підступати потоком (про щось рідке). Очі стулялися. І вже почало снить і марить [снитися й маритися], що бистра річка.. Словник української мови в 11 томах