приливати
ПОЛИВА́ТИ (ллючи воду або іншу рідину, робити мокрим, вологим когось, щось), ОБЛИВА́ТИ, ПРИЛИВА́ТИ, ПІДЛИВА́ТИ розм., ПОЛОСКА́ТИ розм., МИ́ТИ розм. — Док.: поли́ти, полля́ти рідше обли́ти, обілля́ти рідше прили́ти, прилля́ти рідше підли́ти, піділля́ти рідше. Нимидора поливала розсаду на грядках (І. Нечуй-Левицький); Чорна річка, розбурхана серед ночі, сердилась, налітала на берег, обливаючи босі ноги знахарки теплою водою (А. Шиян); Приливали доріженьку, Таки пилом пала; Розважали матусеньку, Таки з лиця спала (пісня); Ой вийду я у садочок, Буду виглядати, Чи не вийде моя мила Рути підливати? (С. Руданський); Шумлять сосни. Полоще їх дрібний, дошкульний дощ... (П. Колесник); То пропаде вода між камінням і вурчить десь в глибині, то знов вискочить, засміється і миє пласке каміння (Г. Хоткевич).
Значення в інших словниках
- приливати — прилива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приливати — -аю, -аєш, недок., прилити, -ллю, -ллєш, док. 1》 неперех.Підступати потоком (про щось рідке). || Прибувати відчутно у якусь частину тіла (про кров). || безос. || перен. Виявлятися з більшою силою (про енергію, світло). || у сполуч. зі сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приливати — ПРИЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЛИ́ТИ, ллю́, ллє́ш, док. 1. Підступати потоком (про щось рідке). Очі стулялися. І вже почало снить і марить [снитися й маритися], що бистра річка .. Словник української мови у 20 томах
- приливати — ПРИЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЛИ́ТИ, ллю́, ллє́ш, док. 1. неперех. Підступати потоком (про щось рідке). Очі стулялися. І вже почало снить і марить [снитися й маритися], що бистра річка.. Словник української мови в 11 томах
- приливати — Прилива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. прилити, -ллю, -ллєш, гл. 1) Поливать, полить. Мил. 197. Приливайте доріженьку, щоб пилом не пала. Мет. 22. Голосила, викрикуючи жалібні слова, приливаючи їх ще жалібнішими сльозами. Мир. Пов. II. 121. 2) Заливать, залить. Словник української мови Грінченка