прилічити

Прилічи́ти

см. прилічувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилічити — прилічи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прилічити — див. прилічувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прилічити — ПРИЛІЧИ́ТИ див. прилі́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. прилічити — ПРИЛІЧИ́ТИ див. прилі́чувати. Словник української мови в 11 томах