прилічити

прилічи́ти

див. прилічувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилічити — прилічи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прилічити — ПРИЛІЧИ́ТИ див. прилі́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. прилічити — ПРИЛІЧИ́ТИ див. прилі́чувати. Словник української мови в 11 томах
  4. прилічити — Прилічи́ти см. прилічувати. Словник української мови Грінченка