принавіть

Прина́віть

нар. Даже. см. навіть. Вх. Зн. 55.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принавіть — присл., зах. Навіть. Великий тлумачний словник сучасної мови