навіть

Значення в інших словниках

1. навіть — на́віть частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. навіть — пр., і то <н. він і то прийшов>; і той, і та, і ті <н. діти і ті сміялися>; (з нст. ч. не) і <н. і не глянув = навіть не глянув>, не то що, а й <н. не то що, а й не глянув = навіть не глянув>. Словник синонімів Караванського
3. навіть — [нав'іт'] присл. Орфоепічний словник української мови
4. навіть — част. Уживається для вирізнення і підсилення значення того слова або словосполучення, якого стосується. || у знач. спол. Приєднує члени речення або речення і, крім підсилювального відтінку, часто вносить іще й відтінок несподіваності. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. навіть — НА́ВІТЬ, част., підсил. Уживається для виділення, підкреслення значення того слова або словосполучення, до якого стосуються. Місяця нема, не народився. В степу тихо, сніг не виблискує, не грає, а лежить мертвою лавою, холодною і страшною навіть (М. Словник української мови у 20 томах
6. навіть — і (рідше ані́, на́віть) о́ком не моргну́ти. 1. Відразу зробити щось; не роздумувати, не вагатися. — Ти б допоміг? — Звичайно. І оком не моргнув би (З усн. мови). 2. Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не (з)реагувати. Фразеологічний словник української мови
7. навіть — НА́ВІТЬ част. (ужив. для виділення й підсилення слова або словосполучення), І (Й). Сонце стояло якесь безпомічне і нерішуче. Боялось навіть моргнути (М. Коцюбинський); — Як гарно, любо ти співаєш — І соловейко так не втне... (Л. Глібов). НА́ВІТЬ част. Словник синонімів української мови
8. навіть — На́віть, присл.; а наві́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. навіть — НА́ВІТЬ, част. Уживається для виділення і підсилення значення того слова або словосполучення, якого стосується. Мовчки йдуть чумаки біля возів, не гомонять поміж собою, не погукують на волів навіть (Коцюб. Словник української мови в 11 томах