навітритися

Навітритися, -рюся, -ришся (на ко́го)

гл. Попасть подъ вѣтеръ, дующій отъ тебя на кого-либо. А вже коли навітришся на кнура, то хоч як будеш від його далеко, то він почує духом і втече. Черном.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me