1. Словник української мови Грінченка

припліскувати

Припліскувати, -кую, -єш

сов. в. приплескати, -плещу, -щеш, гл.

1) Прибивать, прибить сверху преимущ. чѣмъ либо плоскимъ (ладонью, лопатой) съ цѣлью сравнять и придавить поверхность. Взяв важку лопату й почав припліскувати боки нового стіжка. Левиц. Пов. 194. Ноженьками придоптала, рученьками приплескала. Чуб. III. 78.

2) Хлопать, прихлопывать, похлопать (въ ладони). Левиц. І. 286. Почав кричати та в долоні припліскує. Св. Л. 106.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припліскувати — приплі́скувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. припліскувати — див. приплескувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припліскувати — ПРИПЛІ́СКУВАТИ див. припле́скувати. Словник української мови у 20 томах
  4. припліскувати — Приплі́скувати, -плі́скую, -плі́скуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. припліскувати — ПРИПЛІ́СКУВАТИ див. припле́скувати. Словник української мови в 11 томах