1. Словник української мови Грінченка

приплідок

Приплідок, -дку

м. = приплід. Драг. 118. Приплідок од скотинки. Сим. 196. У Г. Барвінок слово прилагается и къ людямъ. Добре, що в тебе приплідку ( = дітей) нема, дак ти таке й верзеш. Г. Барв. 324.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приплідок — приплі́док іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. приплідок — -дку, ч., розм. Те саме, що виводок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приплідок — ПРИПЛІ́ДОК, дку, ч., розм. Те саме, що ви́водок. А в хлівцях із нір, із кліток Вийшов кріль і ще й приплідок (М. Шпак). Словник української мови у 20 томах
  4. приплідок — ВИ́ВОДОК (про птахів, тварин — сукупність малят, виведених однією самкою за один раз), ВИ́ВІД, КУБЛО́, ПРИПЛІ́Д, РОЗПЛО́ДОК рідше, ПРИПЛІ́ДОК розм. Плавали на ньому (озері) виводки домашніх гусей і качок (А. Словник синонімів української мови
  5. приплідок — ПРИПЛІ́ДОК, дку, ч., розм. Те саме, що ви́водок. А в хлівцях із нір, із кліток Вийшов кріль і ще й приплідок (Шпак, Вибр., 1952, 68). Словник української мови в 11 томах