приплідок
ВИ́ВОДОК (про птахів, тварин — сукупність малят, виведених однією самкою за один раз), ВИ́ВІД, КУБЛО́, ПРИПЛІ́Д, РОЗПЛО́ДОК рідше, ПРИПЛІ́ДОК розм. Плавали на ньому (озері) виводки домашніх гусей і качок (А. Шиян); Плаче-кигиче (чайка), від кубла одводе й далі та далі летить (Я. Щоголів); Десь на тихій галявині можна побачити коловиків — зайченят другого приплоду (з журналу); Із кліток вийшов кріль і ще й приплідок (М. Шпак).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приплідок — приплі́док іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- приплідок — -дку, ч., розм. Те саме, що виводок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приплідок — ПРИПЛІ́ДОК, дку, ч., розм. Те саме, що ви́водок. А в хлівцях із нір, із кліток Вийшов кріль і ще й приплідок (М. Шпак). Словник української мови у 20 томах
- приплідок — ПРИПЛІ́ДОК, дку, ч., розм. Те саме, що ви́водок. А в хлівцях із нір, із кліток Вийшов кріль і ще й приплідок (Шпак, Вибр., 1952, 68). Словник української мови в 11 томах
- приплідок — Приплідок, -дку м. = приплід. Драг. 118. Приплідок од скотинки. Сим. 196. У Г. Барвінок слово прилагается и къ людямъ. Добре, що в тебе приплідку ( = дітей) нема, дак ти таке й верзеш. Г. Барв. 324. Словник української мови Грінченка