1. Словник української мови Грінченка

припрохувати

Припро́хувати, -хую, -єш

сов. в. припроха́ти, -хаю, -єш, гл. = припрошувати, припросити. Та виходьте, не бійтесь!... припрохував їх Сухобрус. Левиц. Пов. 28.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припрохувати — припро́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. припрохувати — див. просити Словник синонімів Вусика
  3. припрохувати — див. припрошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. припрохувати — ПРИПРО́ХУВАТИ див. припро́шувати. Словник української мови у 20 томах
  5. припрохувати — ПРИПРО́ХУВАТИ див. припро́шувати. Словник української мови в 11 томах