1. Словник української мови Грінченка

припрошати

Припроша́ти, -ша́ю, -єш

гл. = припрошувати. Почав припрошати: «Пийте, браття!» Св. Л. 181.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припрошати — припроша́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. припрошати — див. просити Словник синонімів Вусика
  3. припрошати — див. припрошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. припрошати — ПРИПРОША́ТИ див. припро́шувати. Словник української мови у 20 томах
  5. припрошати — ПРИПРОША́ТИ див. припро́шувати. Словник української мови в 11 томах