припуск

Припуск, -ку

м.

1) Допущеніе.

2) = припуст. У припуск теля пускаємо їсти. Конст. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припуск — при́пуск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. припуск — -у, ч., спец. Надлишок у розмірі заготовки проти заданого розміру деталі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припуск — ПРИ́ПУСК, у, ч., спец. Надлишок у розмірі заготовки проти заданого розміру деталі. Шар металу, який знімається із заготовки при механічній обробці для одержання готового виробу, називається припуском (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. припуск — ПРИ́ПУСК, у, ч., спец. Надлишок в розмірі заготовки проти заданого розміру деталі. Шар металу, який знімається із заготовки при механічній обробці для одержання готового виробу, називається припуском (Технол. різального інстр. Словник української мови в 11 томах