припуск
Припуск, -ку
м.
1) Допущеніе.
2) = припуст. У припуск теля пускаємо їсти. Конст. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- припуск — при́пуск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- припуск — -у, ч., спец. Надлишок у розмірі заготовки проти заданого розміру деталі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припуск — ПРИ́ПУСК, у, ч., спец. Надлишок у розмірі заготовки проти заданого розміру деталі. Шар металу, який знімається із заготовки при механічній обробці для одержання готового виробу, називається припуском (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- припуск — ПРИ́ПУСК, у, ч., спец. Надлишок в розмірі заготовки проти заданого розміру деталі. Шар металу, який знімається із заготовки при механічній обробці для одержання готового виробу, називається припуском (Технол. різального інстр. Словник української мови в 11 томах