1. Словник української мови в 11 томах

припуск

ПРИ́ПУСК, у, ч., спец. Надлишок в розмірі заготовки проти заданого розміру деталі.

Шар металу, який знімається із заготовки при механічній обробці для одержання готового виробу, називається припуском (Технол. різального інстр., 1959, 67);

— Слід максимально скоротити технологічні припуски на поковках, економніше розкроювати листовий метал, тоді менше піде у відходи (Роб. газ., 22.І 1966, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припуск — при́пуск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. припуск — -у, ч., спец. Надлишок у розмірі заготовки проти заданого розміру деталі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припуск — ПРИ́ПУСК, у, ч., спец. Надлишок у розмірі заготовки проти заданого розміру деталі. Шар металу, який знімається із заготовки при механічній обробці для одержання готового виробу, називається припуском (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. припуск — Припуск, -ку м. 1) Допущеніе. 2) = припуст. У припуск теля пускаємо їсти. Конст. у. Словник української мови Грінченка