припір
Припір, -по́ру
м. Часть шеи у вода, о которую упирается ярмо. Волч. у. Мнж. 181.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- припір — -пору, ч., діал. Частина шиї у вола, в яку впирається ярмо. Великий тлумачний словник сучасної мови