припір

припі́р

-пору, ч., діал.

Частина шиї у вола, в яку впирається ярмо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припір — Припір, -по́ру м. Часть шеи у вода, о которую упирается ярмо. Волч. у. Мнж. 181. Словник української мови Грінченка