пристава

Пристава, -ви

м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу. Чуб. II. 337.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристава — приста́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пристава — -и, ч., заст. Наглядач за роботами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристава — ПРИСТА́ВА, и, ж., заст. Наглядач. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах