пристава

ПРИСТА́ВА, и, ж., заст.

Наглядач.

Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристава — приста́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пристава — -и, ч., заст. Наглядач за роботами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристава — Пристава, -ви м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу. Чуб. II. 337. Словник української мови Грінченка