приставання
ПРИСТАВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. пристава́ти 4.
– Оце я згадав про тих єзуїтів, про їх приставання до мене з пропагандою (І. Нечуй-Левицький);
Перед ним став учорашній вечір і сьогоднішній..; учора Христинина врода вабила, а сьогодні попадине приставання з душі верне (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приставання — пристава́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- приставання — -я, с. Дія за знач. приставати 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- приставання — ПРИСТАВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пристава́ти 4. — Оце я згадав про тих єзуїтів, про їх приставання до мене з пропагандою (Н.-Лев., VII, 1966, 77); Перед ним став учорашній вечір і сьогоднішній..; учора Христина врода вабила, а сьогодні попадине приставання з душі верне (Мирний, III, 1954, 220). Словник української мови в 11 томах