1. Словник української мови Грінченка

приставщина

Приставщи́на, -ни

об. и ж.

1) Приставшій, присоединившійся къ кому либо человѣкъ въ видѣ пріемыша или участника дѣла, дающаго только свой трудъ, безъ капитала. Він і той год приставав на шинок (торгувати) без копійки грошей, на чужі гроші, а не на свої, — він приставщина. Павлогр. у.

2) Невѣнчанная женщина, вступившая въ сожительство на правахъ хозяйки. Александров. у.

3) Привидѣніе. Став білий як приставщина. Харьк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приставщина — -и, ч. і ж., діал. 1》 Той (та), хто бере участь у підприємницькій діяльності власною працею без внесення капіталу. 2》 Невінчана жінка, що зійшлася з чоловіком на правах господарки. 3》 Привид, мара. Великий тлумачний словник сучасної мови