1. Словник української мови Грінченка

приставляти

Приставля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. приставити, -влю, -виш, гл.

1) Приставлять, приставить, поставить. Пристав драбину до стіни. Затопила піч, приставила окропи. Рудч. Ск. II. 59.

2) Доставлять, доставить. ЗОЮР. II. 56. Приставив Остап хліб від свого пана. Г. Барв. 24.

3) Приставлять, приставить къ дѣлу. Хто ж нас тепер буде ізражать і порядок давать, і на діло приставлять. Мил. 188.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приставляти — приставля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приставляти — -яю, -яєш, недок., приставити, -влю, -виш; мн. приставлять; док., перех. 1》 Ставити що-небудь дуже близько, впритул до чогось. || Притуляти одним кінцем до стіни, дверей і т. ін.; ставити похило, під кутом до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приставляти — ПРИСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. приста́влять; док., кого, що. 1. Ставити що-небудь дуже близько, впритул до чогось. Двері од пекарні забив я.., на стінку прибив килимок, а до нього приставив залізне ліжко (М. Словник української мови у 20 томах
  4. приставляти — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. приставляти — ПРИСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. приста́влять; док., перех. 1. Ставити що-небудь дуже близько, впритул до чогось. Двері од пекарні забив я.., на стінку прибив килимок, а до нього приставив залізне ліжко (Коцюб. Словник української мови в 11 томах