приставляти

ПРИСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. приста́влять; док., кого, що.

1. Ставити що-небудь дуже близько, впритул до чогось.

Двері од пекарні забив я.., на стінку прибив килимок, а до нього приставив залізне ліжко (М. Коцюбинський);

Приставивши до стіни велосипеда, Сергій зайшов у олійницю (Ю. Мушкетик);

– З плеча! – скомандував полковник Дубл, і тисяча солдатів, як один, зірвали гвинтівки з пліч і приставили їх до ноги (Ю. Смолич);

// Притуляти одним кінцем до стіни, дверей і т. ін.; ставити похило, під кутом до чого-небудь.

Люди приставляли до стін риштовання, приставляли драбини (І. Нечуй-Левицький);

Платон пригадує, що у них вдома ніколи не було замка, до дверей приставляли коромисло – знак, що в хаті нікого нема (М. Зарудний);

Тихо підійшли [опришки] до муру і приставили драбину (В. Гжицький);

// Наближаючи, прикладати що-небудь до чогось.

– На, молодице, напийся води, – сказала одна баба, приставляючи тикву з водою Василині до губів (І. Нечуй-Левицький);

– Отут ми її і примантачимо, як каже батько, – сказав він, приставляючи до стіни полицю, щоб намітити, де заганяти цвяхи (О. Копиленко);

// Ставити у певному місці, поруч, навпроти, біля кого-, чого-небудь і т. ін., присувати до когось, чогось (перев. про меблі).

Гості без усяких церемоній і .. запросин самі приставляли собі крісла, сідали, де кому було до вподоби (І. Франко);

Дмитренко .. опустився за стіл на лаву. Чіпка приставив з другого боку ослінчика, сів навпроти гостя (Панас Мирний);

Я настояла, щоб Василь Іванович знову ліг – це необхідно при лікуванні грипу, а сама приставила до нього стілець і сіла (О. Гуреїв);

// Ставити біля вогню, наближати, присувати до вогню, до жару (посуд з водою, стравою).

Мати все заходжувалась варити вечерю. Підпаливши трусок в печі, вона приставляла до огню чавун (І. Нечуй-Левицький);

Чайчиха після своєї молитви метнулася до печі, охаючи, розвела вогонь, приставила горшки з водою (М. Стельмах).

2. Приробляти, пришивати що-небудь, лагодячи, збільшуючи, оновлюючи і т. ін.

Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів, приставляв нові дна [дена] до старих уликів (І. Нечуй-Левицький);

Пристав нові дверці до старої лазеньки (Номис);

// Прибудовувати до чогось.

Він приставив до старого дому дві кімнати (І. Нечуй-Левицький).

3. Доставляти, приносячи або привозячи що-небудь кудись, комусь.

[Пилип:] Написано, щоб .. по скількось там ховрахів ловили та приставляли до волості... (М. Кропивницький);

Мешканці тих околиць користувались для кухні виключно “кляшторною” водою, яку їм приставляли професійні водовози, і водоноси (Ірина Вільде);

Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись (Л. Глібов);

– Добре, я дам три карбованці, – обізвався чоловік, – але мусите приставити ялинку сьогодні, бо пани ще хотять прибирати її на вечір (М. Коцюбинський);

Сила лісу лежала у штабелях, не встигали його вивозити залізницею, а Гелка вже мав суворий наказ приставити з верховини ще більше лісу (І. Муратов);

// Постачати що-небудь комусь, забезпечувати чим-небудь когось.

Антін Андрійович вирядив гінців .. з наказом приставити до Коша осетрових баликів, визиги, ікри та іншої рибної продукції (С. Добровольський);

// Доставляти кого-небудь кудись під наглядом, у супроводі когось.

Староста коломийський дізнався про мій побут і наказав жандармам приставити мене до Коломиї, а що у мене не було грошей на підводу, то жандарм, ще хворого, в літню спеку погнав мене туди, пішком (І. Франко);

Попрощавсь і пішов собі [цар] додому. Зараз же звелів, щоб розшукати і приставити йому Семена Палія (з казки);

Павлюк видав універсал до козаків і до селян, закликаючи всіх на війну. Наказував ловити й приставляти до нього козацьку старшину, називаючи її зрадниками (з наук. літ.);

// Транспортувати кого-, що-небудь до місця призначення.

Карета швидкої допомоги приставила мене до хірургічної лікарні (Ю. Смолич);

Коли вже розвиднілося, йому спало на думку використати в Ташкенті авіалінію, щоб швидше приставити до міста матір (Б. Антоненко-Давидович).

4. тільки, док. Призначити кого-небудь для виконання якоїсь роботи, служби, для догляду за ким-небудь, допомоги комусь.

Приставили мене, спасибі їм, до церкви дзвонарем, і от сорок сім літ дзвоню (Д. Мордовець);

Почав Саіб підростати. Цариця приставила до його Гаруна-пашу, щоб він доглядав сина і виглядів, виховав його на раджу (І. Нечуй-Левицький);

– Таке нікудишнє воно: ні пастух у полі, ні полільник у городі, ні помічниця в домі .. До якої ж тебе роботи приставити? – задумався [Шолом'як] (М. Стельмах);

Іван Тимофійович вгадав його нахили, приставив до живого любимого діла (О. Гончар);

// з інфін. Доручити кому-небудь якусь роботу, завдання і т. ін.

Баба Зінька приставила готувати обід молодиць, котрі добре знали куховарську справу (І. Нечуй-Левицький);

– Не плачте, панно, – просила [Анничка] тихо, – ніхто вам нічого злого не зробить. Ось мене приставив отаман прислужувати вам (В. Гжицький);

// Призначити кого-небудь для нагляду, охорони, супроводу і т. ін.

– Як буду йти до голосування, приставте до мене хлопа з булавою (Л. Мартович);

Хто хоче пасти і берегти свою отару, нехай її боронить, хай приставить собак і пастухів (Леся Українка);

Тут, у брудному заїзді, Павла поклали до окремої кімнати, з заґратованим віконцем, приставивши до нього двох жандармів (В. Кучер).

5. діал. Прикидатися яким-небудь, удавати з себе когось.

Опанас .. приставляв з себе такого бідного, що ні за що й другу коняку купити (Грицько Григоренко).

◇ (1) Приста́вити (приліпи́ти, прилата́ти і т. ін.) ла́тку кому і без дод. – сказати комусь щось дошкульне або дотепне, смішне.

– О, щоб тебе з Денисом! Вже хоч що, а латку й приставить (Г. Квітка-Основ'яненко);

На кождого [кожного] знайде, що сказать, кождому [кожному] приліпить латку (І. Франко).