1. Великий тлумачний словник сучасної мови

приставляти

приставля́ти

-яю, -яєш, недок., приставити, -влю, -виш; мн. приставлять; док., перех.

1》 Ставити що-небудь дуже близько, впритул до чогось.

|| Притуляти одним кінцем до стіни, дверей і т. ін.; ставити похило, під кутом до чого-небудь.

|| Наближаючи, прикладати що-небудь до чогось.

|| Ставити у певному місці, поруч, навпроти, біля кого-, чого-небудь і т. ін., присувати до когось, чогось (перев. про меблі).

|| Ставити біля вогню, наближати, присувати до вогню, до жару (посуд із водою, стравою). Приставляти обідати.

Приставити до стінки (стіни) — розстріляти.

2》 Приробляти, пришивати що-небудь, лагодячи, збільшуючи, оновлюючи і т. ін.

|| Прибудовувати до чогось.

3》 Доставляти, приносячи або привозячи що-небудь кудись, комусь.

|| Постачати що-небудь комусь, забезпечувати чим-небудь когось.

|| Доставляти кого-небудь кудись під наглядом, у супроводі когось.

|| Транспортувати кого-, що-небудь до місця призначення.

4》 тільки док. Призначити кого-небудь для виконання якоїсь роботи, служби, для догляду за ким-небудь, допомоги комусь.

|| з інфін. Доручити кому-небудь якусь роботу, завдання і т. ін.

|| Призначити кого-небудь для нагляду, охорони, супроводу і т. ін.

5》 діал. Прикидатися яким-небудь, удавати з себе когось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приставляти — приставля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приставляти — ПРИСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. приста́влять; док., кого, що. 1. Ставити що-небудь дуже близько, впритул до чогось. Двері од пекарні забив я.., на стінку прибив килимок, а до нього приставив залізне ліжко (М. Словник української мови у 20 томах
  3. приставляти — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. приставляти — ПРИСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. приста́влять; док., перех. 1. Ставити що-небудь дуже близько, впритул до чогось. Двері од пекарні забив я.., на стінку прибив килимок, а до нього приставив залізне ліжко (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  5. приставляти — Приставля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. приставити, -влю, -виш, гл. 1) Приставлять, приставить, поставить. Пристав драбину до стіни. Затопила піч, приставила окропи. Рудч. Ск. II. 59. 2) Доставлять, доставить. ЗОЮР. II. 56. Приставив Остап хліб від свого пана. Словник української мови Грінченка