приставлятися
ПРИСТАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИСТА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. приста́вляться; док.
1. тільки недок. Пас. до приставля́ти 1–4.
2. діал. Прикидатися яким-небудь, удавати з себе когось.
– Ви думаєте, він грошенят не має? Овва! Він тільки приставляється нещасним, щоб батька на свої гроші йому .. не ховати, ні поминок, ні дев'ятин, ні сороковин не справляти (Грицько Григоренко);
Я глянув на Хому – він аж язика висунув від цікавості. А Ладька, той ніби й байдуже. Та я знаю, що він приставляється (І. Микитенко);
Був собі бідний вовк, що трохи не здох з голоду: ніде нічого не піймає. От і пішов він до Бога просити їжі. Приходить до Бога та приставився таким бідним, таким бідним, ще гіршим, ніж був (з казки).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приставлятися — приставля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приставлятися — -яюся, -яєшся, недок., приставитися, -влюся, -вишся; мн. приставляться; док. 1》 тільки недок. Пас. до приставляти 1-4). 2》 діал. Прикидатися яким-небудь, удавати з себе когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приставлятися — УДАВА́ТИ (ВДАВА́ТИ) кого, якого (поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою), ПРИКИДА́ТИСЯ ким, яким, ВИДАВА́ТИ із сл. себе, за кого, ПІДРОБЛЯ́ТИСЯ (ПІДРО́БЛЮВАТИСЯ) під кого, КО́РЧИТИ перев. із сл. з себе, розм. Словник синонімів української мови
- приставлятися — ПРИСТАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИСТА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. приста́вляться; док. 1. тільки недок. Пас. до приставля́ти 1-4. 2. діал. Прикидатися яким-небудь, удавати з себе когось. — Ви думаєте, він грошенят не має? Овва!... Словник української мови в 11 томах