1. Словник української мови Грінченка

пристязати

Пристяза́ти, -за́ю, -єш

сов. в. пристя́жити, -жу, -жиш, гл. Притѣснять, притѣснить. Ном. № 5276. Тут діти маленькі, а тут ще й тим пристязають: хлопець був год чотирнадцяти, — того взяли, наняли за подушне. ЗОЮР. І. 12.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристязати — ПРИСТЯЗА́ТИ, а́ю, єш, недок. ПРИСТЯ́ЖИТИ, у, иш, док., діал. Утискати. Тут діти маленькі, а тут ще й тим пристязають: хлопець був год чотирняцяти, – того взяли, наняли у подушне (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах