пристязати
ПРИСТЯЗА́ТИ, а́ю, єш, недок. ПРИСТЯ́ЖИТИ, у, иш, док., діал.
Утискати.
Тут діти маленькі, а тут ще й тим пристязають: хлопець був год чотирняцяти, – того взяли, наняли у подушне (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пристязати — Пристяза́ти, -за́ю, -єш сов. в. пристя́жити, -жу, -жиш, гл. Притѣснять, притѣснить. Ном. № 5276. Тут діти маленькі, а тут ще й тим пристязають: хлопець був год чотирнадцяти, — того взяли, наняли за подушне. ЗОЮР. І. 12. Словник української мови Грінченка