1. Словник української мови у 20 томах

пристяжний

ПРИСТЯЖНИ́Й, а́, е́, рідко.

1. Якого підпрягають збоку від голобель для підмоги корінникові; підпряжний.

Провалилася їхня тачанка на мосту.., а їй, Ганні, нічого не жалко, тільки кобилку свою любиму пристяжну гукає з берега: “Воля, Воля...” (О. Гончар);

Пристяжний кінь.

2. у знач. ім. пристяжни́й, но́го, ч.; пристяжна́, но́ї, ж. Кінь, підпряжений збоку від голобель для підмоги корінникові.

[Дранко:] Пристяжні вскач біжать! Добрі конячки! (М. Кропивницький);

Він ударив пристяжного батогом (А. Шиян);

Він діловито поправив уздечку правої пристяжної, поторгав гриву корінника і вже потім поважно усівся на високі козла (П. Кочура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристяжний — пристяжни́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. пристяжний — див. кінь Словник синонімів Вусика
  3. пристяжний — -а, -е, рідко. 1》 Якого підпрягають збоку від голобель для підмоги корінникові; підпряжний. Пристяжний кінь. 2》 у знач. ім. пристяжний, -ного, ч.; пристяжна, -ної, ж. Кінь, підпряжений збоку від голобель для підмоги корінникові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пристяжний — ПІДПРЯЖНИ́Й прикм. і ім. (про коня, якого підпрягають збоку від голобель), ПРИСТЯЖНИ́Й, ПРИПРЯЖНИ́Й, ОРЧИКО́ВИЙ, БОКОВИ́Й, ПІДРУ́ЧНИЙ (також про вола); БИЧОВИ́Й (підпряжений тимчасово на допомогу). Словник синонімів української мови
  5. пристяжний — ПРИСТЯЖНИ́Й, а́, е́, рідко, 1. Якого підпрягають збоку від голобель для підмоги корінникові; підпряжний. Провалилася їхня тачанка на мосту.. Словник української мови в 11 томах