1. Словник української мови Грінченка

притулочок

Притулок, -лку

м.

1) Пристанище, убѣжище, пріютъ. Нема йому бідоласі безхатньому ніде притулку. Харьк. Самі бурлаки да гольтяпаки, що, не маючи жадного притулку, служили тілько по броварах, по винницях. К. ЧР. 258.

2) Укромное мѣсто. Не дає ся видіти... сидит собі в притулках. Драг. 279. ум. притулочок. Г. Барв. 21.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притулочок — приту́лочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. притулочок — -чка, ч. Зменш. до притулок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притулочок — ПРИТУ́ЛОЧОК, чка, ч. Зменш. до приту́лок 1. Не хата й не хлів, а холодна й димувата кузня! Стіни тонкі, скрізь на тебе дме. Ані притулочка (Ганна Барвінок); – Тепер ходімо до куми. Там у куми я собі притулочок маю (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. притулочок — ПРИТУ́ЛОЧОК, чка, ч. Зменш, до приту́лок 1. Не хата й не хлів, а холодна й димувата кузня! Стіни тонкі, скрізь на тебе дме. Ані притулочка (Барв., Опов.., 1902, 21); — Тепер ходімо до куми. Там у куми я собі притулочок маю (Вовчок, VI, 1956, 286). Словник української мови в 11 томах