1. Словник української мови Грінченка

притулювати

Притулювати, -люю, -єш

гл. = притуляти. Притулюють сю побрехеньку иноді до цигана. Ном. № 2980.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притулювати — приту́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. притулювати — див. притуляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притулювати — ПРИТУ́ЛЮВАТИ див. притуля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. притулювати — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. притулювати — ПРИТУ́ЛЮВАТИ див. притуля́ти. Словник української мови в 11 томах