прихожати

Прихожати, -жаю, -єш, прихождати, -ждаю, -єш

гл. = приходити. То козачка-неборачка до його прихожає. Чуб. V. 934. То до їх дівка-бранка Маруся, попівна богуславка, прихождає. АД. І. 230.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихожати — ПРИХОЖА́ТИ, а́ю, а́єш, ПРИХОЖДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Приходити. То козачка-неборачка до його прихожає (Сл. Б. Грінченка); То їх дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка, прихождає (з думи). Словник української мови у 20 томах