прихожати
Прихожати, -жаю, -єш, прихождати, -ждаю, -єш
гл. = приходити. То козачка-неборачка до його прихожає. Чуб. V. 934. То до їх дівка-бранка Маруся, попівна богуславка, прихождає. АД. І. 230.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прихожати — ПРИХОЖА́ТИ, а́ю, а́єш, ПРИХОЖДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Приходити. То козачка-неборачка до його прихожає (Сл. Б. Грінченка); То їх дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка, прихождає (з думи). Словник української мови у 20 томах