1. Словник української мови Грінченка

приходити

Приходити, -джу, -диш

сов. в. прийти, йду́, йдеш, гл.

1) Приходить, прійти. Коли це приходить до його лисичка та й питає. Рудч. Ск. І. 23. Прийшов до його отаман його, бере за рученьку, жалує його. н. п. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець, татарин і ото вже на Вишгород б'є, а далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. І. 3. Прийшла звістка до милої, що милого вбито. Мет. 103.

2) Наступать, наступить, прійти. Ой як прийде ніч темненька, — я не можу спати. Чуб. V. 61. Що як прийде суботонька, — я змиюся й росчешуся. н. п. Прийшли літа, минулися, — я їх не лічила. Чуб. V. 360. Прийшло на рано, прийшло на вечір. Настало утро, насталъ вечеръ. Гн. І. 172.

3) — до пам'яти. Приходить, прійти въ сознаніе. До смерти своєї до пам'яти не приходив. Драг. 86.

4) — на свій хліб. О дѣтяхъ малыхъ: начинать питаться не молокомъ матери, а иной пищей. ЕЗ. V. 123.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приходити — прихо́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приходити — Прибувати <�пішки>, о. притупувати, притьопувати, придибувати; (до кого) потикатися, відвідувати кого, показувати <�появляти> очі кому; (додому) повертати|ся|; (близько) підходити; (- вісті) надходити; (- час) НАСТАВАТИ... Словник синонімів Караванського
  3. приходити — [приеходиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи Орфоепічний словник української мови
  4. приходити — -джу, -диш, недок., прийти, прийду, прийдеш, док. 1》 куди, до кого – чого і без додатка.Йдучи, з'являтися десь, у когось; прибувати куди-небудь, до когось пішки. || Відвідувати кого-небудь, бувати десь, у когось, робити візит. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. приходити — ПРИХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРИЙТИ́, прийду́, при́йдеш, док. 1. куди, до кого – чого і без дод. Ідучи, з'являтися десь, у когось; прибувати куди-небудь, до когось пішки. Словник української мови у 20 томах
  6. приходити — По журбі приходить радість. В житті все змінюється, і після журби приходить радість. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. приходити — вхо́дити (прихо́дити) / ввійти́ (прийти́) в но́рму. Ставати звичайним, відповідним до загальноприйнятих правил, установлених вимог і т. ін. Скінчилася громадянська війна. Життя поступово входило в норму (Г. Фразеологічний словник української мови
  8. приходити — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  9. приходити — Прихо́дити, -хо́джу, -хо́диш, -хо́дять; прихо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. приходити — ПРИХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРИЙТИ́, прийду́, при́йдеш, док. 1. куди, до кого — чого і без додатка. Йдучи, з’являтися десь, у когось; прибувати куди-небудь, до когось пішки. Словник української мови в 11 томах